new-tariff  

Історична довідка

Диплом КП ЧеркасиводоканалІсторія комунального підприємства «Черкасиводоканал» пишеться вже майже сто років. А почалося все ще у 1874 році, коли Черкаська міська дума направила київському генерал-губернатору прохання про створення у Черкасах централізованого водопостачання. Та рішення по цьому проханню прийняли лише у 1911 році після зміни керівництва міської Думи. Того ж року для вирішення основних питань водопостачання міста при Черкаській міській думі була створена «Особлива водопровідна комісія», у роботі якої брали участь найкращі фахівці того часу: професор Д.П. Рузський, інженер-механік А.А. Радзіх, інженер-технолог К.А.Вітоват, гідротехнік С.Г. Коклик і архітектор В.В. Городецький. Були проведені дослідження рельєфу місцевості, циркуляції підземних вод та кількості атмосферних опадів і їх розподілу за порами року, виконані хімічні і бактеріологічні аналізи всіх вод, зокрема і дніпровської. На основі матеріалів цих досліджень комісія визначила, що джерелом водопостачання міста Черкаси мають стати грунтові води, а проектований міський водогін повинен бути господарсько-протипожежного призначення і розраховується на подачу води від 150 до 200 тис.відер на добу (2458 м3). За пропозицією професора Рузського, для експлуатації грунтових вод запроектували колодязі змішаного типу (свердловини), обладнані турбінними насосами типу Фарко. Місцем розташування водопровідного парку (артезіанські свердловини, насосна станція другого підйому, станція знезалізнення, два резервуари чистої води, водонапірна башта конструкції інженера Шухова, яка зараз є історичною пам'яткою) обрали пустир на відстані 3-х кілометрів від центру, поблизу залізничної станції Черкаси (нині — вулиця Гетьмана Сагайдачного, 12).

Весь проект, кошториси, креслення та пояснювальну записку водопостачання міста виконав професор Д.П.Рузський, а гідрологічні обстеження — гідротехнік С.Г.Коклик. За період 1913-1914 рр. було побудовано споруди водопровідного парку, 19 кілометрів водогінної мережі, на якій встановили чотири будки роздачі води для продажу її жителям міста.

У кінці вересня 1914 року підрядники передали водопровід міській управі. Він утримувався за рахунок коштів міста до 1 березня 1915 року. З цього дня жителям Черкас подавали воду за плату, а весь збір почав надходити до міської казни. Про це свідчить Відомість доходів з міської електричної станції на 1914 рік. Цей документ підтверджує те, що міський водопровід почав функціонувати з 1 жовтня 1914 року. Саме тому ця дата вважається днем заснування КП «Черкасиводоканал».

У 1914-1927 рр. водогін майже не розширювався, а у період 1927-1941 рр. було пробурено ще 6 артезіанських свердловин, побудовано 28,8 км водогону, 55 водорозбірних колонок та підключено 966 будинків.

Коли почалася війна, війська Радянської Армії, відступаючи, зруйнували насосну та водонапірну башти. В окупованих Черкасах водогін відбудували жителі міста на примусових роботах. Але в грудні 1943 року фашисти знову зруйнували водонапірну башту та частину артезіанських свердловин. Відразу після звільнення України від окупантів розпочалися роботи по відбудуванню водогону, який запрацював уже в 1945 році. Водонапірну ж башту вдалося відбудувати лише у 1949.

У 1944 році систему водопостачання міста виділили в окрему структурну одиницю — Черкаський міський водогін. З 1952 року починається заміна обладнання — замість малопотужних поршневих електронасосів почали застосовувати занурювальні, продуктивність збільшилася з 20 до 50-ти кубометрів води на годину.

Коли була утворена Черкаська область (1954 рік), потужність міського водогону складала 3240 м3 на добу. При цьому налічувалося 8 артезіанських свердловин, а протяжність міської водогінної мережі досягла 46,7 км, на ній функціонувало 65 водоколонок загального користування. Саме на період становлення Черкащини із обласним центром у Черкасах припадає інтенсивний розвиток системи водопостачання: кількість свердловин збільшилася до 72-х, подача води досягла 58,3 тис.кубометрів на добу, а водовідведення з наступним очищенням стічних вод становило 50 тис. кубометрів на добу.

Наказом Міністерства комунального господарства УРСР з 1 січня 1960 року Черкаський міський водогін перейменовано в Черкаське управління водоканалізації.

У зв'язку з розвитком міста вказаних потужностей водопостачання та водовідведення було недостатньо. Тому в 1975 році було закінчено будівництво і введена в експлуатацію Дніпровська водоочисна станція потужністю 80 тис.м3 на добу, реконструйована насосна станція ІІІ-го підйому, додатково збудована головна каналізаційна насосна станція №2.

Саме з цього часу і склалася сучасна стуктура підприємства: основні цехи — підготовки питної води (Дніпровська водоочисна станція (ДВС), водопостачання, мереж водопостачання та водовідведення; та допоміжні: енергослужба, автотранспортний, ремонтно-будівельна дільниця, дільниця по ремонту електромеханічного обладнання. Також діють відділи та служби: планово-виробничий, головного енергетика, бухгалтерія, відділ кадрів, охорони праці, матеріально-технічного забезпечення, абонентний, лабораторія, відділ громадського харчування та роздрібної торгівлі, бюро обчислювальної техніки та інформатики, диспетчерська служба.

Диплом КП ЧеркасиводоканалВарто зазначити, що за весь час своєї діяльності комунальним підприємством керували провідні фахіці свого часу:

1944-1945 рр.  Іван Антонович Штанько

1945-1946 рр. - Петро Миколайович Солодовников

1946-1952 рр. - Павло Григорович Філоферро

1952-1970 рр. - Олексій Іванович Демиденко

1970-1972 рр. - Борис Петрович Кузьменко

1972-1973 рр. - Анатолій Аркадійович Васильєв

1973-1980 рр. - Анатолій Павлович Мощенко

1980-1989 рр. - Юрій Павлович Левченко

1989-1998 рр. - Анатолій Іванович Сіряченко.

З 1998 року «Черкасиводоканал» очолює Сергій Володимирович Овчаренко.

У 1986 року з метою забезпечення водою міста при надзвичайних ситуаціях було побудовано та введено в експлуатацію Вільшанський водозабір потужністю 86 тис. м3. Він є резервним.

«Черкасиводоканал» протягом багатьох років своєї діяльності забезпечує жителів міста питною водою, якість якої за усіма показниками відповідає державним стандартам. Зокрема, цьому сприяє коагулювання річкової води за допомогою найсучасніших реагентів вітчизняного і зарубіжного виробництва, також використовується флокулянт «Optifloc PWG 110». Сучасна лінія дозування хлору у поєднанні з технологією амонізації гарантує надійність знезараження питної води та практично повну відсутність шкідливих продуктів хлорування.

З огляду на важливість довгострокового планування спеціалісти Черкаського Водоканалу спільно з агенством міжнародного розвитку США у рамках Програми модернізації муніципального водопостачання в Україні у 2001 році розробили «Стратегічний план дій КП «Черкасиводоканал», розрахований на 25 років. План схвалено на громадських слуханнях, оскільки він відображає як побажання жителів міста, так і бачення фахівців щодо пріорітетних проектів та заходів для розвитку Водоканалу.

Фахівці КП «Черкасиводоканал» постійно працюють над удосконаленням роботи підприємства. Так, підбір оптимального гідравлічного режиму у мережах водопроводу зменшив кількість поривів на них із 600 випадків до 50 на рік. Нині основна увага приділяється економному використанню електроенергії, запровадженню новітніх технологій очистки води, реконструкції мереж водопостачання і водовідведення з використанням сучасних матеріалів та передових підходів.

З 2006 року Водоканал провів модернізацію 45 підвищувальних насосних станцій, часткову реконструкцію водопровідної насосної станції ІІІ підйому, що забезпечило можливість цілодобового постачання води у домівки черкасців. Наступним кроком стане модернізація 14 каналізаційних насосних станцій (двох головних і 12 районних), водопровідних насосних станцій I, II, III підйомів, планується автоматизувати систему подачі води на місто. Задля втілення таких робіт залучається кредит Світового банку.

Сьогодні «Черкасиводоканал» щодня подає 70-80 тис. м3 питної води. Водопровідна мережа нараховує 460 км, а мережа каналізації — 264,6 км. На підприємстві працюють 662 осіб, зокрема 212 жінок та 450 чоловіків (з них 99 інженерно-технічних працівників). 73 особи — ветерани підприємства зі стажем роботи більше 25 років.

Кропітку працю усього колективу комунального підприємства «Черкасиводоканал» неодноразово відзначали на найвищому рівні. Так, у 2004 році Експертна рада Міжнародної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття» визнала «Черкасиводоканал» кращим підприємством України. Цього ж року підприємство визнано переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» за послуги з контролю якості питної води та стічних вод. У 2005 році «Черкасиводоканал» отримав диплом «Провідне підприємство України» у номінації «Житлово-комунальне господарство».

Також неодноразово відзначалися заслуги нинішнього директора Водоканалу С.Овчаренка. Зокрема, у 2001 році його нагородили дипломом Лауреата премії галузевого профсоюзу та «Почесним знаком Міністерства надзвичайних ситуацій». Диплом кращого господарника серед комунальних підприємств України він отримав 2002 року, а 2003 року — знак «Топ-менеджер житлово-комунального господарства України» за розробку якісно нових підходів до формування економічної моделі підприємства. Також Сергій Володимирович нагороджений почесним знаком і дипломом «Людина року-2005», нагрудним знаком «Почесний знак профсоюзу працівників громадського обслуговування (2008) і Почесною грамотою та Нагрудним знаком на честь Дня працівників житлово-комунального господарства України (2009).