new-tariff  

Валерій Макеєв про судову тяганину між "Черкасиводоканалом" та "Азотом"

Фото 2Бесіда з представником Водоканалу у справі за позовом ПАТ "Азот" до КП "Черкасиводоканал" про стягнення 22 814 812,96 грн  з КП "Черкасиводоканал" Валерієм Макеєвим.

Вже  девять  місяців (!)  триває судова тяганина між "Азотом" та "Черкасиводоканалом"  з розгляду  справи за позовом ПАТ "Азот" до КП "Черкасиводоканал" про стягнення понад 22 млн грн з КП "Черкасиводоканал".

Пане Валерію, в чому суть проблеми, що розглядається судами, щодо спірних взаємовідносин між ПАТ "Азот" та КП "Черкасиводоканал"?  З чого виникла проблема?

Взаємовідносини ПАТ "Азот" та КП "Черкасиводоканал" до 2008 року  у частині очищення стічних вод реалізовувались таким чином:

Сторони укладали угоду про очищення стоків зі сторони ПАТ "Азот" за ціною, яку встановлював ПАТ "Азот", а з населення КП "Черкасиводоканал" збирало кошти за тарифами, які встановлювались  на місцевому рівні та були значно нижчі від договірної ціни.

Відповідно, КП "Черкасиводоканал" не могло розрахуватись за договірною ціною, ПАТ "Азот" подавало до суду про стягнення коштів за договором, а потім Черкаська міська рада ухвалювала рішення про "збільшення статутного фонду" КП "Черкасиводоканал" – для погашення коштами, які пішли на збільшення статутного фонду, боргу, що виник перед ПАТ "Азот".

А чому саме  у такий «дивний» спосіб щодо здійснення платежів за очищення стоків здійснювались розрахунки?

Спосіб регулювання взаємовідносин "через суд" є дійсно – дивним, з позиції побутової логіки:  дві сторони договору "домовляються" про те, що завідомо одна зі сторін не зможе виконати, а інша, також усвідомлює цю обставину, та має намір отримати кошти за очистку  стоків вже із «засновника» супротивної сторони: територіальної громади у особі Черкаської міської ради.

– А з чого виникає, що сторони домовлялись про те, що не можливо виконати?

Все дуже просто: КП "Черкасиводоканал" – це комунальне підприємство, створене територіальною громадою для забезпечення нормального функціонування інфраструктури міста, зокрема – із очистки стоків. Встановити "вільну ціну"  на вартість очистки стоків підприємство не може, поза як ціна на централізоване водовідведення в частині очистки стоків – є тарифом, що встановлюється державою. Тариф для КП "Черкасиовдоканал" встановлено на рівні 487,2 грн за 1000 м3. ПАТ "Азот" же "просить за договором" сплатити суму в 2.5 (!!!) рази вищу – 1160 грн за 1 м3. Дуже проста арифметика: на кожному кубі стоків «Черкасиводоканал» отримував по 672,8 грн збитків.

– Що потім?

 Потім: ПАТ "Азот" іде до суду, виграє його, звертає стягнення на КП "Черкасиводоканал". КП "Черкасиводоканал"  кричить "Караул!": звертається до Черкаської міської ради по допомогу: сесія ухвалює рішення про поповнення статутного капіталу комунального підприємства, і ПАТ "Азот"  отримує бажане. Останній раз "така процедура" відбулась у 2009 році: з бюджету міста було компенсовано близько 10 млн грн. (!!!)

– І що "не спрацювало" цього разу?

Так. ПАТ "Азот"» і цього разу «пішов за стягненням бажаного» до суду, не сильно переймаючись тією обставиною, що Черкаська міська рада з 2010 року вже не має жодних законодавчих підстав  "гасити" різницю у тарифах своєму комунальному підприємству. А у КП "Черкасиводоканал" просто не має таких коштів: підприємство працює з мінімальною націнкою на свої послуги – фактично – виключно для утримання інфраструктури з обслуговування територіальної громади міста.

– Тобто: які могли (та ще і можуть) бути наслідки "задоволення позову ПАТ «Азот»"?

Дуже просто прогнозовані: це банкрутство КП "Черкасиводоканал" та перехід прав володіння та розпорядження активами КП "Черкасиводоканал"  до кредитора – ПАТ "Азот" .

– Невже таке можливо?                                                                                                                

Якщо говорити про теорію: то таке не те щоб просто "можливо", а є чітко відпрацьованою схемою рейдерських захоплень комунальної власності. Не можу стверджувати, що у випадку з Водоканалом була саме така чітко розроблена схема, але ознаки рейдерства присутні.

– Виникає логічне запитання: "А чому ПАТ «Азот» не могло встановити тарифи на послуги на рівні своїх «Договірних зазіхань»"?

Для встановлення тарифів потрібно мати ліцензію на здійснення діяльності з очистки стічних вод у сфері централізованого водопостачання. ПАТ "Азот" з дивовижною наполегливістю  не здійснювало дій щодо отримання зазначеної ліцензії, і , як наслідок, уникало тарифікації вартості послуг. З чого виникає логічне припущення: "Створення штучної заборгованості КП «Черкасиводоканал»  із послідуючим її узаконенням у судовому порядку – було свідомою дією  щодо захоплення активів КП «Черкасиводоканал»".

– Можливо, ПАТ "Азот" не знало про необхідність отримання ліцензії, або хтось перешкоджав у отриманні? Про це щось відомо?

У матеріалах справи є достатньо доказів про те, що жодних проблем у ПАТ «Азот» з отриманням ліцензії не існувало. Навпаки, і міська рада, і КП "Черкасиводоканал", і Національний регулятор з тарифів на комунальні послуги  неодноразово звертались до ПАТ "Азот" щодо обов’язковості та необхідності отримання ним ліцензії, та за наслідками такої дії, затвердження тарифів на діяльність з очистки стічних вод.

У грудні 2012 року було проведено спільну нараду за участі ПАТ "Азот", Черкаської міської ради, "Черкасиводоканалу" та Нацкомісії, на якій було проголошено про необхідність отримання ПАТ "Азот" ліцензії.

– Чим же "Азот" обґрунтовує свої позовні вимоги?

Договором. Так, 1 березня 2013 року ПАТ "Азот" уклало рамкову угоду про закупівлю у одного учасника послуг із очистки стічних вод. Посилаючись на наявність договору  ПАТ "Азот" обґрунтовує свої позовні вимоги. КП "Черкасиводоканал" подало зустрічний позов, про визнання такого договору недійсним, поза як  сторони не мали правоздатності укладати договір  з очистки стічних вод за вільною договірною ціною.

– А чому ж уклали?

Я нагадаю: дата укладання – це 1.03.2013. Жодних шансів на «не укладання договору»,  у час авторитарного керування державною, не існувало: КП "Черкасиводоканал" повинно було забезпечити "безперервну роботу усіх унітазів міста".  У правовому аспекті – укладання угоди "із закупівлі послуг у одного учасника" відбувається за спеціальною процедурою, під час якої "учасник" декларує наявність у нього усіх необхідних договорів та ліцензій – тобто належний обсяг правоздатності для укладання договору. КП "Черкасиводоканал" не має жодних повноважень ані "перевіряти" правоздатність учасника закупівлі, ані відмовитись від укладання такого договору. Тобто: абсурдність підходу до укладання договору призводить до визнання відсутності правових наслідків його виконання та визнання його НІКЧЕМНИМ.  Господарський Суд Черкаської області, що розглядав справу у першій інстанції понад 6 (шість!!!) місяців, ухвалив абсолютно правове рішення та відмовив ПАТ "Азот" у задоволенні позовних вимог, а договір між ПАТ "Азот" та КП "Черкасиводоканал" визнав нікчемним (неукладеним).

– А чи розраховувалось КП "Черкасиводоканал" з ПАТ "Азот" за послуги?

– Так, все що отримано за тарифами, КП "Черкасиводоканал"  у повному обсязі своєчасно перерахувало ПАТ «Азот».

– Яка ж позиція Апеляційного Суду (Київського апеляційного господарського суду)?  Чому знову так затягується розгляд справи? Які прогнози? Чи впливає суб’єктивний чинник? (http://kropyva.ck.ua/content/azot-ta-vodokanal-rozsudit-suddya-yaka-zrobila-f-rtasha-kholostyakom)

Прогнози давати не буду. Але з ходу процесу "видно не озброєним оком", що  питання які ставлять судді, коментарі, репліки, та ціла низка суб’єктивних чинників, які формують "картинку процесу", вказує на те, що, поки що, ймовірність  підтримки позиції територіальної громади  рішенням апеляційного суду  доволі низька. На мій суб’єктивний погляд – якщо прослідкувати за ходом розгляду процесу у суді апеляційної інстанції – стане  зрозумілим – чому рівень довіри українців до судової системи не перевищує 1 %... На жаль…

– Можливо позиція ПАТ "Азот"  якось зкорегувалась в апеляційній інстанції?

Ні. Навпаки. За тривалий час судового процесу виникли нові обставини, які вказують і на обізнаність ПАТ "Азот", щодо отримання ліцензії на очистку стічних вод. Так, 30.05.2013 ПАТ "Азот" звернулось до Національної Комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг  із заявою на отримання ліцензії на централізоване водовідведення в частині очищення комунальних та інших стічних вод. 1 листопада 2013 року – ПАТ "Азот" отримало таку ліцензію, і з 1 липня 2014 року  нові тарифи, на рівні втричі більшому за попередній – затверджені для ПАТ "Азот", та …у судовому процесі ПАТ "Азот" продовжує "Тримати лінію" про те, що ліцензія, як і затвердження тарифів, їй не потрібні

  Але це ж, у контексті вже здійсненого отримання ліцензії та затвердження тарифів для ПАТ "Азот" є просто абсурдом?

–  Як коментувати? Можливо, словами українського байкаря Леоніда Глібова: "На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться, а більший меншого тусає, та ще й бє: за тим – що сила є…"

– Тож: чи є шанси виграти судову справу?

  У тому, що ми переможемо, і комунальну власність КП "Черкасиводоканал" буде збережено – я переконаний.  Проте, поборотися у судах ще доведеться… "Борітеся – і поборите"…


Новини КП Черкасиводоканал